
Алё бандиты, шо за дела? Храните
закладки, сегодня я открою вам мою нереальную историю про бутират и как я от уроков убегал. Ловите, это будет бомба!
Сталось все это в прошлом семестре, когда я находился в своей дорогой школе. Каждый день обязаны были мучиться с этими уроками, зубоскалить посреди занятий про огороды и географию, при этом я решил, что моя жизнь должна быть ярче, насыщеннее и, конечно же, полна веселья. И какой наркоман не мечтает о небесах, где можно побухать и ни о чем не думать?
Сидел я однажды со своими хиппи-друзьями и обнаружилась у них закладка с бутиратом. "Круто!", - подумал я. Объяснили мне, что этот наркотик придает энергии и веселья, поэтому я сразу же решил его попробовать. Не зря же люди говорят, что нужно искать нирвану в медитации или в аптеке.
Как только я вкусил эту анашу, меня словно бомбила оборвала! Я начал чувствовать себя супергероем, готовым покорить мир. Мы с хиппи начали хипповать в уголке школьного двора, ржать до слез и двигать все, что двигается, включая доски на школьных столах.
Возле школы мы имели свою гоп-оазис, где нам никто не мешал, и наша жизнь была наполнена свободой и безудержным кайфом. Для нас эта территория стала нирваной, где мы забывали обо всем и убивались на полную катушку. Ведь кто сказал, что учеба в школе - это все, чего мы хотим в жизни? Мы мечтали о большем - о мире без границ, где проблемы растворяются в дымке пептида.
Каждый день после школы мы выбирались на свою родную оазисную территорию, где делились впечатлениями, думали о том, как разобраться в настоящем хейте, а иногда просто бухали и падали со смеху. Школа? Что это такое? Забудь, братан, надо жить своей жизнью, бродягой в этом безумном мире.
Но в конце концов, все хорошее когда-то заканчивается. Видимо, даже бутират не был исключением. В начале года в школе провели обыск, и всю мою прекрасную дозу мышц искали.
Жду добрых слов поддержки! |
Сейчас меня посадили на карандаш, и я пишу этот рассказ, чтобы не забыть свои самые яркие моменты. Так что, если ты такой же наркоман и гопник, поддержи меня, бро! Следи за моими рассказами и живи ярко! Пусть каждый день станет эпическим приключением, а уроки останутся в пыли школьной таблицы! |
Хорошо, что у нас есть этот мир, где можно быть самим собой и не задумываться о скучных уроках и проблемах. Быть гопником - это искусство, это наш стиль жизни и наша философия. Ведь мы все знаем, что на самом деле важно - это наслаждаться моментом, чтобы каждый день был уникальным.
В конце концов, даже если нашу пептид нашли, это не значит, что наша свобода закончилась. Мы всегда будем двигать туда, где нас не хотят видеть, и искать свою нирвану в смерти и курении. Мы всегда будем нарушать правила и быть бунтарями, потому что у нас в крови не просто наркотики - у нас в крови настоящий гоп!
Так что бро, не забывай о нашей силе и бросай все эти уроки, которыми нас оковали. Живи своей жизнью, иди вперед и бухай, пока можешь. И помни, что мы всегда будем здесь, готовые поддержать тебя в этом безумном мире, что движется вокруг нас. Да будет так!
Але, братаны, вам як вам, а мені є що розповісти про свій досвід з наркотиками. Усе почалось звичайно, як у багатьох - з пошуку нових вражень і експериментів. І ось в один прекрасний день мені пощастило придбати справжній заклад бутирки.
Треба сказати, що для мене тоді було новими словами такі поняття, як "герр", "сушняк" і "кура". Та де ж я могла це все дізнатися? Звісно, в бібліотеці! Там у мене в руки потрапили книжки, що вчили про наркотики і їхні наслідки. Так що я належно начиталася перед тим, як купити свою першу закладку.
Бачите, друзі, наркотики - це як двостороння медаль. З одного боку - це кайф, якого не зіпсує ніякий джанки чи кайфолом. Але з іншого - це загроза для здоров'я, яка може перерости в найбільше гірше. Тому треба бути особливо обережними і не допускати зловживань.
Тож, знавши все це, я з радістю знайшла свого "куру". Бо без нього ніяк. Так от, мій курьер був першокласною джангою - завжди приносив все своєчасно і з якісними закладками. І тоді я почала вдоволь кайфоломити.
Так час від часу я зустрічалася з друзями, і ми порівнювали свої закладки. Кому-то були більш сильні, хто-то впав від слабких. Але кожен розумів, що це весь час велика забава і ризик одночасно. Тому ми відчували себе своєрідними героїнарами, які підкоряються закону кайфу.
Але одного разу мені попався сушняк. Подумала, що згорю, бо як виживати без кайфу? Але різні бабки казали, що найкращий лік від сушняку - знайти новий вид наркотиків. І я побачила тут своєчасно ice-o-lator - сорт гашишу.
Але ж в мене жодних зв'язків з коноплею не було. Я знову спробувала відшукати відповідну книжку, але тепер в бібліотеці не було нічого про гашиш. Тоді мені друзі почали допомагати. Вони розповідали свої історії і ділилися знаннями. І ось, я з ваганнями, спробувала новий вид закладки.
Ох, братва, це буві кайфолом! Я відчувала себе ніби у раю. Що я тільки не відчувала тоді - ейфорію, безвагість, глибоку зосередженість. І все це завдяки моєму побаченню в бібліотеці.
Але з часом я зрозуміла, що наркотики - це лише тимчасове щастя, яке може зробити з тебе залежну людину. І деякі з моїх друзів почали потрапляти в справжню клятву героїна. Це було вже надто для мене, якийсь шок. Я добре знала, що такий шлях може лише знищити моє життя.
Тому я вирішила вийти з цього кола. І це було дуже важко. Така жадне бажання повернутися на кайфолом не давало мені спокою. Але хоча і малий, але єдиний вихід з цієї ситуації - змінити своє життя. І я це зробила.
Закидаючи джанки і закладки, я змінила свої звички і друзів. Я почала займатися спортом, пити здорову їжу і займатися чимось корисним. І хоча спочатку було дуже важко, я почуваю себе краще зараз.
Тому, мої друзі, не варто ризикувати своїм життям раді кілька митів задоволення. Є багато інших способів відчути справжнє щастя і радість. Просто треба шукати їх і робити свій вибір мудро.
Так от, як наркоманка, я проїхала цілий шлях від знайомства з наркотиками до врятування від них. І я дуже рада, що це відбулося. Сподіваюся, що моє оповідання допоможе комусь уникнути помилок, які я робила. Бережіть своє здоров'я і своє життя, бо воно єдине у нас є!